Волонтери організації "Українська варта" продовжують опікуватися потребами 34-го мотопіхотного батальйону. З дня прибуття підрозділу із зони АТО ведеться кропітка робота по відновленню пошкодженої та розмороженої техніки. Як розповів кореспонденту сайту "Перевесло" волонтер "Української варти" Борис Смалиус, силами організації, за останні декілька місяців було повністю відновлено близько 20-ти одниць техніки. Робота над реанімацією застарілої техніки триває і зараз.

 

Читайте також: Кіровоградський 34-ий мотопіхотний батальйон повернувся додому після п'ятимісячного перебування в зоні АТО (ФОТО, ВІДЕО)

 

Наразі, підрозділу було надано декілька автомобілів УАЗ, які тривалий час перебували на зберіганні в одній з військових частин міста. Днями дві автівки вже відправилися в розташування 34-го мотопіхотного батальйону.

Читайте також: Борис Смалиус: Прийшов час брати відповідальність на себе. Дати собі відповідь: що я конкретно сьогодні зробив, щоб Україна була трохи кращою державою (ФОТО)

"Ремонт цих машин обійшовся десь у 16 тисяч гривень, - розповідає Борис Смалиус. - На відновлення ще двох УАЗів потрібно приблизно 20 тисяч".

Волонтери відновлюють техніку підрозділу на кошти небайдужих меценатів, які не афішуючи свого імені допомагають війську від самого початку АТО.

 

Бажаючі допомогти можуть звертатися до волонтера Бориса Смалиуса, тел. 050 624 70 21, або ж перерахувати кошти можна на платіжну картку організації "Українська варта" в ПриватБанку - 5168 7423 4840 7465 на ім'я Смалиус Борис.

Читайте також: Волонтер "Української варти" доставив кіровоградським добровольцям в зоні АТО позашляховик (ФОТО)

Опубліковано в Новини Кіровоградщини

Йому лише 26. Та він вже ротний командир. Рік тому Роман вів цивільний спосіб життя. Виховував доньку, працював у нафтогазовій компанії. Сьогодні його друзі: пістолет на ім’я Миротворець і автомат Блекбекет. Самого Романа товариші називають Койотом. Бо маленький і хитрий – віджартовується боєць.

Наразі 1 рота кіровоградського 34-го мотопіхотного батальйону дислокується в одному з районів Херсонщини, де журналістам і вдалося поспілкуватися з молодим командиром. Виявилось, відучившись на військовій кафедрі, хлопець перейнявся присягою. І коли постало питання захисту Батьківщини, він не хвилини не вагався…

"ВТВ плюс"

Опубліковано в Новини Кіровоградщини

Волонтери "Української Варти", які опікуються кіровоградським 34-им мотопіхотним батальйоном просять у небайдужих кіровоградців, і не тільки, допомоги. Підроділу, який наразі після відпустки відправився знову на виконання бойового завдання, терміново потрібні 2 ноут-буки.

Читайте також: 34-ому мотопіхотному батальйону потрібна допомога по відновленню техніки

Про це волонтери "Української Варти" повідомили на своїй сторінці на Фейсбуці.

"Як вам відомо легендарний 34 батальйон знову змінив місце дислокації і на новому місці вже встигли з'явитися потреби. Наразі продовжуємо роботу з ремонту техніки, та є ще ряд проблем які потрібно вирішити. Списки, що вони надали ми потихеньку закриваємо, але хлопці дуже просять 2 ноутбуки. З урахуванням нинішньої ситуації ми вимушені звернутися до Вас по допомогу. Якщо ви маєте старий, але робочий, ноутбук, БУДЬ ЛАСКА, передайте його хлопцям. Вони будуть Вам надзвичайно вдячні", - йдеться в повідомленні.

Читайте також: Кіровоградський 34-ий батальйон потребує допомоги для облаштування нового місця дислокації (СПИСОК ПОТРЕБ)

Кошти на придбання ноут-буків можна перераховувати на платіжну картку організації в ПриватБанку - 5168 7423 4840 7465 на ім'я Смалиус Борис.

Опубліковано в Новини Кіровоградщини

34-ий мотопіхотний батальйон, який було сформовано в Кіровограді в липні 2014 року має ряд невідкладних потреб, які виникли у зв'язку з їх відбуттям на виконання нового завдання після відпустки. 29 грудня 34 батальйон прибув у повному складі із зони АТО. Бойове завдання кіровоградські бійці виконували поблизу Горлівки, Дзержинська та Константинівки. За час виконання бойового завдання в зоні АТО батальйон втратив 13 бійців, 63 було поранено.

 

Наразі, декілька днів тому підрозділ відправився в місто Генічеськ.

Інформацію про потреби батальйону поширила на своєму Фейсбуці волонтерка "Української варти" Юлія Мартинюк, яка опікується підрозділом.

"Друзья! На днях Боря едет к нашему 34-му на новое место, ребяткам нужно многое от простого мыльно-рыльного до бойлеров! кто чем может и хочет помогать)))) список прилагаем!", - написала вона.

Нижче, список, який оприлюднила волонтерка:

1. Бойлери - 4 шт
2. Принтери - 2шт
3. папір А-4
4. Ноутбуки (б / у) - 2 шт
5. Комплект ключів -5 шт
6. Плоскогубці -5 шт
7. молотки- 10 шт
8. Головки комплект -4 шт
9. Домкрати - 8 шт
10. балонний ключ на ГАЗ 66- 4 шт
11. Викрутки комплекти - 6 шт
12. Монтіровка -7 шт
13. Ізолента - багато
14. Гальмівна рідина-не менше 5 л.
15. Замок запалювання
16. Балонний ключ ЗІЛ 131 - 2 шт
17. Лампочки на фари і повороти
18. Свічки короткі -30 шт
19. Головний диск зчеплення - 1 шт
20. Золотінка з ковпачками - багато
21. Екрановані свічки на ГАЗ 66 - 8 шт
22. Бензонасос ГАЗ 66
23. Ремкомплекти на карбюратор ГАЗ 66
24. Шланг підкачки -3 шт
25. Туалетний папір
26. Сигарети
27. двотактне масло для бензопили
28. ВД - 8 банок
29. Каністри 20 л- 5 шт
30. Топори- 5 шт
31. Віники- 4 шт
32. Совки - 4 шт
35. Продукти харчування (овочі, крупи, тушонка, мівіна, кава, чай, цукор).

 

Перерахувати кошти можна на платіжну картку організації "Українська варта" в ПриватБанку - 5168 7423 4840 7465 на ім'я Смалиус Борис, тел. 050 624 70 21.

Опубліковано в Новини Кіровоградщини

На сторінках нашого сайту ми неодноразово розповідали про звитяги та, на жаль, трагічні моменти бойового шляху кіровоградського 34-го мотопіхотного батальйону, який виконував бойове завдання в районі Горлівки, Дебальцевого та Дзержинська. Хлопці наразі перебувають поза зоною АТО, в постійному місці дислокації в Кіровограді. Триває кропітка робота по відновленню пошкодженої в боях техніки, доліковуються поранені бійці.

 

Під час перебування в частині нам вдалося поспілкуватися з вже легендарним бійцем батальйону Олексієм Мусієнком на прізвисько "Кіпіш".

Невеличкий на зріст хлопчина, з чарівною посмішкою та добрими очима, соромлячись розповідав нам про свій перший бій, в якому його було поранено. Це було перше бойове хрещення 34-го батаьйону, який незадовго до того прибув на виконання бойового завдання в зону АТО.

Олексій був водієм автомобіля, і щодня перевозив мобільну групу бійців батальйону. За його словами, у нього була одна з найкращих машин в підрозділі.

"На під'їздах до Дзержинська стояв блок-пост ДНР", - розповідає вояка. - "Ми їхали займати позицію, і потрапили прямо на цей блок-пост, почалася перестрілка".

Згадуючи в розповіді свого ротного, який загинув в тому бою, Олексій робить паузу на декілька секунд, і схвильовано торкається рукою щоки...

Продовжуючи оповідати, боєць 34-го батальйону постійно показує місця, де був обстріляний автомобіль.

"Автомобіль тоді сильно обстріляли. Командир відділення Сашко, який сидів поряд зі мною був відразу поранений в ногу і руку прямо в салоні авто", - згадує той день доброволець. - "Я почав відстрілюватись прямо з кабіни у вікно. Потім вистрибнув з автівки, і вступив в бій".

Олексій оповідає, що бій був страшний, сепаратисти зайняли позиції з різних сторін, і вели інтенсивний бій стрілковою зброєю. Загалом в кабіні його автівки нарахували 21 отвір від куль.

"Біля колеса мене поранило в коліно, і в руку. Куля пройшла крізь пальці і застрягла автоматі", - розповідає боєць показуючи руку. - "Коли я вже не міг рухатися, мене витягнув побратим Коля Буряк, спасибі йому, схопив за бронежилет і затягнув в зеленку. Вже коли повертався БМП, мене забрали звідти".

Врешті решт, батальйон той бій виграв, і зайняв блок-пост. А невдовзі, українські війська взяли Дзержинськ. 

 

Після поранення на машині Олексія жовтою фарбою написали КІПІШ.

"Це мій позивний, мене в батальйоні всі знають, як "Кіпіш", - з посмішкою говорить Олексій.

Дивіться докладніше розповідь бійця 34-го батальйону на відео нашого кореспондента нижче.

 

Зазначимо лишень, що Олексій вже одужав після поранення, і готовий далі захищати рідну землю. На жаль, його легендарний автомобіль наразі закріплений за іншим бійцем, але всі в батальйоні пам'ятають, що це легендарний автомобіль Кіпіша.

Читайте також: Кіровоградському 34-ому мотопіхотному батальйону для відновлення техніки терміново потрібно як мінімум 150 тисяч гривень (ФОТО, ВІДЕО)

Опубліковано в Новини Кіровоградщини

Кіровоградському 34-ому мотопіхотному батальйону, який повернувся в кінці грудня з-під Горлівки терміново потрібна фінансова допомога для відновлення пошкодженої техніки. Підрозділ перебував в гущі війни з липня місяця, і неодноразово був обстріляний ворожою артилерією. Кіровоградські бійці також брали участь у звільненні Дзержинська, і не випускали протягом свого перебування там, сепаратистів з Горлівки.

Загалом, за час несення служби в зоні АТО батальйон втратив 13 бійців, 60 було поранено.

Читайте також: Кіровоградський 34-ий мотопіхотний батальйон повернувся додому після п'ятимісячного перебування в зоні АТО (ФОТО, ВІДЕО)

За словами командира батальйону полковника Дмитра Красильникова, майже 100% техніки, яку хлопці пригнали з місць виконання бойового завдання, потребує ремонту. А відновити її потрібно, як говорить комбат 34-го "в лічені дні".

"Міноборони покриває ремонт лише 10% техніки", - з сумом констатує факт полковник Красильников. - "Адже ми не залишали там свою техніку, забрали всю, по-максимуму. Та, яка була не на ходу, везли сюди тралами".

Користуючись нагодою, Дмитро Сергійович звернувся до всіх небайдужих підприємців з проханням про допомогу, адже, батальйон ремонтує техніку лише завдяки спонсорським коштам, та тим, які збирає волонтер "Української Варти" Борис Смалиус. За його словами, цього вистачає на мілкий ремонт та технічне обслуговування техніки, а такі речі, як заміна двигунів потребують значних коштів.

На гострій необхідності коштів також наполягає волонтер ініціативної групи людей "Українська варта" Борис Смалиус. Завдяки йому, близько 20-ти одиниць техніки 34-го батальйону наразі вже ремонтуються. Волонтер звернувся до Кіровоградської обласної ради, і за сприяння голови ради О. Чорноіваненка, батальйону було надано декілька баз для ремонту техніки. На одну з таких - базу "Об'єднаного автогосподарства медичних закладів" вдалося потрапити і нашому кореспонденту.

Читайте також: Волонтер "Української варти" доставив кіровоградським добровольцям в зоні АТО позашляховик (ФОТО)

"Один БРДМ ми вже відремонтували, а наразі вже пригнали на ремонт другий", - розповідає начальник підприємства анатолій Московець. - "Також зараз в наших боксах ремонтують два Зіли та Урал 34-го мотопіхотного батальйону".

За його словами, над ремонтом техніки працюють слесарі підприємства та водії, які знаходяться не на виїзді.

Анатолій Олексійович продемонстрував кореспондету сайту "Перевесло" блок двигуна, який було виведено зі строю одним потрілом. Куля пройшла крізь нього навиліт.

Як стверджує Борис Смалиус, для того, щоб привести до ладу техніку батальйону потрібно не менше 150-ти тисяч гривень.

"Як би воно банально не звучало, все впирається в кошти", - стверджує волонтер Борис.

Читайте також: Борис Смалиус: Прийшов час брати відповідальність на себе. Дати собі відповідь: що я конкретно сьогодні зробив, щоб Україна була трохи кращою державою (ФОТО)

Редакція нашого сайту, користуючись нагодою, закликає всіх небайдужих підприємців-меценатів допомогти 34-ому мотопіхотному батальйону "поставити на колеса" свою техніку, адже, саме завдяки таким героїчним підрозділам збройних сил України, північний агресор ще не топче землю під Вашими вікнами.

Бажаючі допомогти можуть звертатися до волонтера Бориса Смалиуса, тел. 050 624 70 21, або ж перерахувати кошти можна на платіжну картку організації "Українська варта" в ПриватБанку - 5168 7423 4840 7465 на ім'я Смалиус Борис.

Опубліковано в Новини Кіровоградщини

Про це кореспонденту сайту "Перевесло" розповіли волонтери ініціативної групи людей "Українська варта", які опікуються підрозділом.
Волонтери розповіли, що понад 50 одиниць техніки, яка прибула з місця дислокації батальйону в зоні АТО, потребує ремонту. І відновити її потрібно до того, як бійців знову відправлять воювати. Волонтери звертаються до всіх небайдужих мешканців Кіровоградщини з проханням допомогти.
Перерахувати кошти можна на платіжну картку організації "Українська варта" в ПриватБанку - 5168 7423 4840 7465 на ім'я Смалиус Борис.

Нагадаємо, 34-ий батальйон тероборони був сформований в Кіровограді на початку літа, і прийняв присягу 8 червня. Після цього бійців відправили в зону АТО в район Горлівки, де воїни мужньо тримали підходи до міста і брали участь у звільненні Дзержинська. За час виконання бойового завдання в зоні АТО батальйон втратив 12 бійців, 63 було поранено.

29 грудня основна маса бійців батальйону прибула додому у відпустку. Кіровоградці урочисто зустрічали їх біля входу у військову частину.

Читайте також: Кіровоградський 34-ий мотопіхотний батальйон повернувся додому після п'ятимісячного перебування в зоні АТО (ФОТО, ВІДЕО)

Опубліковано в Новини Кіровоградщини

Іще один побратим покинув нас назавжди. Іще один солдат встав до рядів Небесного Взводу 34-го батальйону.

Солдат Андрій Соколенко пішов з життя після чотирьох місяців госпіталізації, повідомляє офіційна Фейсбук-сторінка Батальйон "Батьківщина".

"Андрій був одним з найкращих бійців. Справжній мужик". - згадує про нього однополчанин Роман. - "Він не вмів і ніколи не хотів брехати. Окрім кришталевої чесності він мав неймовірну мужність. Ніколи не пригинався - у повний зріст першим йшов у бій, і жодного разу не вдягнув бронежилет".

На самому початку АТО, Андрій добровольцем пішов у ряди 34-го батальйону територіальної оборони . За словами бійців, він міг відремонтувати та налагодити все - від ноутбука до БТР-а. Але все це він робив у вільний від служби час - не марнував жодної хвилини. В останню чергу рядовий Соколенко дбав про себе - все до останнього він віддавав побратимам.

"Поведінка у нього була дійсно лицарська", - каже Роман. - "Він надривався але діставав що завгодно, від води та цигарок, до набоїв та деталей. До речі, останні він розробляв та удосконалював самотужки. Навіть коли лежав при смерті, копався у кресленнях та схемах, бо дуже хотів сконструювати нову деталь для автомату. За свою винахідливість він з перших днів носив позивний "Лівша".

Проводжали убитого козака всім домом. Мешканці, що висипали на вулицю не могли стримувати ридань - Андрій був тут улюбленцем. Його всі любили та поважали за неймовірну доброту та затяту працьовитість. Він ніколи не відмовляв у допомозі та не терпів несправедливості. Перед труною жителі дому пообіцяли родині вояка, що добиватимуться встановлення меморіальної дошки на стіні будинку.

"Синочку мій"... - плакав над тілом Андрія старенький тато. - "Якби ти тільки знав як мені тяжко. Пробач, що я тебе не вберіг! Не звозив до Казахстану на могилу дідуся й бабусі. Не відвів на узбережжя океану та не показав місце до стояв наш підводний човен... Я пишаюся тобою, синочку. Пишаюсь тим, що ти віддав своє життя за Україну!"

Смерть пришла до Андрія не очікувано. Загін добровольців боронив блокпост, коли терористи почали обстріл з мінометів. Майже всі бійці зайшли в укриття. Всі, окрім рядового Соколенка. Він знав, що десь поряд ховається сепаратист-коректировщик, і рятуючи життя побратимів відкрив з автомату вогонь по "зеленці", у якій засів терорист.

"Сепар утік", - згадує Роман. - "Вогонь по нас припинився. У той день він нас врятував... Але остання міна лягла поряд з Андрієм. Він самотужки відійшов в укриття, і тільки там ми побачили, що у нього в тілі криваві дірки. Він опирався, не хотів лікуватись, але ми віддали його медикам. Лише згодом з'ясувалось, що скалки розійшлися по усіх його нутрощах..."

"Лівша" згасав на очах у побратимів. Йому ставало все гірше і вітчизняні медики лише знизували плечима. Було вирішено відправляти козака до Польщі, навіть знайшлися меценати, що згідні були забезпечити його лікування. Але його чомусь перевезли з Харкова до Києва, хоча "Лівша" був нетранспортабельний. Це була остання крапля для знесиленого воїна, який вже страждав від запалення черевини.

"Я прийшов до нього перед Різдвом"... - згадує Роман. - "Він лежав там, з розкритими кишками, але коли побачив мене, почав радіти, і навіть жартувати. Я дивися на нього, і не міг повірити у таку нелюдську силу духу - попри пекельний біль та муки, він сміявся та розповідав, що хоче перевезти до АТО реанімаційний комплекс, у якому лежав... Дев'ятого числа він помер. Ніби не хотів псувати близьким різдвяні свята..."

Так закінчив свій шлях ще один український лицар - душа 34-го батальйону. Своєю смертю Андрій довів, що мужність веде нас на небеса, а Бог забирає до себе найкращих.

Читайте також: "Небесний взвод" 34-го батальйону. Бути воїном – значить жити вічно

Закінчити цю статтю присвячену нашому "Лівші" хочеться щирим побажанням:
Хай діти наші будуть такими, як він.

Опубліковано в Новини Кіровоградщини

34-ий батальйон “Батьківщина”, сформований як батальйон територіальної оборони Кіровоградської області та нещодавно приєднаний до 57-ої механізованої бригади Збройних Сил України, оприлюднив прізвища бійців свого Небесного взводу, пише сайт Руху опору.

За цими даними, з початку бойових дій на сході України батальйон втратив десятьох своїх бійців – Віктора Бойка, Романа Майстерюка, Фаріда Ібрагімова, Григорія Терехова, Віталія Петровича, Володимира Безверхнього, Сергія Хрипунова, Миколу Томака, Сергія Горобця, Андрія Пучечка.

Проте, самі бійці батальйону, що зараз знаходяться у відпустці, уточнюють інформацію, і говорять про ще трьох - Ярослава Гайду, Романа Крадожона та Андрія Соколенка.

“Ці люди бились за вас під Горлівкою, горіли у машинах під Дзержинськом та штурмували Карлівку. Разом звільняли українські міста та села, щоб ви могли прокидатись від співу пташок, а не від вибухів снарядів. Тепер вони мертві. Наші побратими поряд зі своїми пращурами та Богом. А ми з вами на землі. Давайте зробимо так, щоб їм не соромно було дивитись на нас. Давайте нагадаємо собі, що ми не маємо права програвати війну, коли на кону стоїть наша Батьківщина. Нехай кожний, хто читає це звернення, просто тихо посидить хвилинку біля монітора. А потім встане і почне з новими силами боротись за нашу спільну справу. Словом та ділом. Без жодного позіхання та жалоби. Адже ми не маємо права бути слабкими. Бути воїном – значить жити вічно”, – йдеться у зверненні бійців 34-го батальйону.

 

Нагадаємо, 34-ий батальйон тероборони був сформований в Кіровограді на початку літа, і прийняв присягу 8 червня. Після цього бійців відправили в зону АТО в район Горлівки, де воїни мужньо тримали підходи до міста і брали участь у звільненні Дзержинська. За час виконання бойового завдання в зоні АТО батальйон втратив 12 бійців, 63 було поранено.

Читайте також: Кіровоградський 34-ий мотопіхотний батальйон повернувся додому після п'ятимісячного перебування в зоні АТО (ФОТО, ВІДЕО)

Основна маса бійців батальйону 29 грудня повернулась додому на відпустку. Кіровоградці зустріли хлопців, як Героїв.

Опубліковано в Новини Кіровоградщини

Сьогодні ввечері, після декількох відтермінувань часу прибуття, в Кіровоград таки повернулись бійці 34-го мотопіхотного батальйону. Понад сотня військовиків, що виконували бойове завдання в зоні АТО з середини червня під'їхали до КПП 50-го окремого навчального загону спеціальної підготовки, що по вул. Дворцовій, 2 на своїй техніці, де їх вже чекали близько двох сотень родичів, друзів та небайдужих містян з державною символікою, жовто-блакитними кульками та квітами.

 

Зустрічаючі скандували біцям 34-го батальйону "Герої!!!", а родичі кидалися обіймати рідних прямо в салони автівок.

Заїхавши на територію частини, бійці вийшли на КПП для шикування, де їх привітали голова Кіровоградської ОДА С. Кузьменко та голова обласної ради О. Чорноіваненко. Після привітань від очільників області хлопці нарешті змогли потрапити в обійми своїх рідних та друзів.

Проте, не вся колона військових змогла дістатися до міста. Частина бійців через негоду залишилась біля Дніпропетровська, а частина, неподалік Олександрії. За наявною нам інформацією, до одних вже їде машина з Кіровограда, а решта перечекають негоду.

34-ий батальйон тероборони був сформований в Кіровограді на початку літа, і прийняв присягу 8 червня. Після цього бійців відправили в зону АТО в район Горлівки, де воїни мужньо тримали підходи до міста і брали участь у звільненні Дзержинська. За час виконання бойового завдання в зоні АТО батальйон втратив 12 бійців, 63 було поранено.

Опубліковано в Новини Кіровоградщини
Сторінка 1 з 2

Додаткова інформація