Сьогодні в Кіровограді провели в останню путь свого земляка, легендарного військового, капітана першого рангу ВМС України командира 73-го морського центру спеціального призначення Юрія Борисовича Олефіренка.

 

Попрощатися з Героїм на Театральну площу Кіровограда прийшло понад тисяча кіровоградців.

Загинув наш видатний земляк при виконанні бойового завдання під час антитерористичної операції. Юрій Олефіренко разом зі своїми підлеглими, провівши ефективну розвідку, надав командуванню важливу інформацію про мінометні позиції противника, що вів інтенсивний вогонь по селу Павлопіль Новоазовського району Донецької області, завдяки чому, українська артилерія завдала удару і знищила ворога. 16 січня, поблизу Маріуполя Герой зі своїм підрозділом потрапив під щільний мінометний обстріл, і намагаючись захистити підлеглих, Юрій закрив своїм тілом, від уламків, трьох бійців. Загинув пан Юрій при транспортуванні до госпіталя, серце не витримало.

Провести Героя в кращий світ прийшли очільники міста та області, військові, громадські активісти, волонтери. 

"Горе прийшло в усі військово-морські сили збройних сил України", - сказав заступник командувача ВМС України капітан 1 рангу Андрій Урсол, який теж приїхав попрощатися з Героєм. -  "Враховуючи його заслуги та бойовий шлях, хтось міг би сказати "Свою війну я вже відвоював", але не Юрій Борисович. Коли загарбник прийшов на українську землю, він став на захист Вітчизни".

Поховають Юрія Борисовича на Рівнянському кладовищі Кіровограда в секторі почесних поховань.

Загиблий Герой Юрій Борисович Олефіренко закінчив факультет спецназу Рязанського училища ВДВ СРСР, і був направлений в бойову частину - "кабульську роту". Це була 459 окрема рота спеціального призначення, перший штатний підрозділ спецназу 40-ї армії в Афганістані. Тоді Герой добровільно попросив продовжити йому відрядження, і відвоював в Афганістані повних чотири роки, за бойові операції нагороджений орденом і медаллю.
Видатні інтелектуальні здібності дозволили йому під час війни, в ході постійних активних бойових дій, досконало вивчити фарсі. Олефіренко легко опанував складну мову, читав вірші і співав пісні, спілкувався з місцевими жителями як своя людина.
В Україні всю свою військову кар'єру Юрій Борисович також прослужив у частинах спецназу, у Кіровограді та в Очакові. Багато сил віддав 17-ій бригаді, що була переформована в 73-ій морський центр спеціального призначення.
Юрію Олефіренко довелося повернутися в Афган ще раз. У 2007-му протягом року він працював у складі місії української військової розвідки, невеликого підрозділу, який брав участь в операціях НАТО в складі литовського контингенту.
На початку війни з Росією Юрій Борисович перебував на пенсії, але він не міг залишитися осторонь у важкий для Батьківщини час. Олефіренко добровільно з'явився до військкомату, і отримав призначення на посаду командира 42-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області. Він сформував батальйон, і зробив усе, щоб перетворити добровольців і мобілізованих в боєздатну військову частину.
                                                                                                                  Вічна слава Герою!!!

Опубліковано в Новини Кіровоградщини

Про це на своєму Фейсбуці повідомила заступник голови Кіровоградської ОДА Віта Атаманчук.

За її інформацією, в зоні АТО загинули двоє мешканців нашої області.

 

"Маємо сумні повідомлення про загибель наших земляків. Кіровоградці Юрій Борисович Оліференко 42 батальйон, загинув під Маріуполем. Володимир Олександрович Тигнян 1989 року народження, 300 танковий полк поліг у бою під Дебальцево. Співчуття батькам і рідним. Невимовний біль і жаль. Царство Небесне і світла пам"ять нашим хлопцям", - написала вона.

Редакція сайту "Перевесло" висловлює щирі співчуття родичам та друзям загиблих. Їх подвиг не буде забутий! Слава вірним синам України!

Опубліковано в Новини Кіровоградщини

Іще один побратим покинув нас назавжди. Іще один солдат встав до рядів Небесного Взводу 34-го батальйону.

Солдат Андрій Соколенко пішов з життя після чотирьох місяців госпіталізації, повідомляє офіційна Фейсбук-сторінка Батальйон "Батьківщина".

"Андрій був одним з найкращих бійців. Справжній мужик". - згадує про нього однополчанин Роман. - "Він не вмів і ніколи не хотів брехати. Окрім кришталевої чесності він мав неймовірну мужність. Ніколи не пригинався - у повний зріст першим йшов у бій, і жодного разу не вдягнув бронежилет".

На самому початку АТО, Андрій добровольцем пішов у ряди 34-го батальйону територіальної оборони . За словами бійців, він міг відремонтувати та налагодити все - від ноутбука до БТР-а. Але все це він робив у вільний від служби час - не марнував жодної хвилини. В останню чергу рядовий Соколенко дбав про себе - все до останнього він віддавав побратимам.

"Поведінка у нього була дійсно лицарська", - каже Роман. - "Він надривався але діставав що завгодно, від води та цигарок, до набоїв та деталей. До речі, останні він розробляв та удосконалював самотужки. Навіть коли лежав при смерті, копався у кресленнях та схемах, бо дуже хотів сконструювати нову деталь для автомату. За свою винахідливість він з перших днів носив позивний "Лівша".

Проводжали убитого козака всім домом. Мешканці, що висипали на вулицю не могли стримувати ридань - Андрій був тут улюбленцем. Його всі любили та поважали за неймовірну доброту та затяту працьовитість. Він ніколи не відмовляв у допомозі та не терпів несправедливості. Перед труною жителі дому пообіцяли родині вояка, що добиватимуться встановлення меморіальної дошки на стіні будинку.

"Синочку мій"... - плакав над тілом Андрія старенький тато. - "Якби ти тільки знав як мені тяжко. Пробач, що я тебе не вберіг! Не звозив до Казахстану на могилу дідуся й бабусі. Не відвів на узбережжя океану та не показав місце до стояв наш підводний човен... Я пишаюся тобою, синочку. Пишаюсь тим, що ти віддав своє життя за Україну!"

Смерть пришла до Андрія не очікувано. Загін добровольців боронив блокпост, коли терористи почали обстріл з мінометів. Майже всі бійці зайшли в укриття. Всі, окрім рядового Соколенка. Він знав, що десь поряд ховається сепаратист-коректировщик, і рятуючи життя побратимів відкрив з автомату вогонь по "зеленці", у якій засів терорист.

"Сепар утік", - згадує Роман. - "Вогонь по нас припинився. У той день він нас врятував... Але остання міна лягла поряд з Андрієм. Він самотужки відійшов в укриття, і тільки там ми побачили, що у нього в тілі криваві дірки. Він опирався, не хотів лікуватись, але ми віддали його медикам. Лише згодом з'ясувалось, що скалки розійшлися по усіх його нутрощах..."

"Лівша" згасав на очах у побратимів. Йому ставало все гірше і вітчизняні медики лише знизували плечима. Було вирішено відправляти козака до Польщі, навіть знайшлися меценати, що згідні були забезпечити його лікування. Але його чомусь перевезли з Харкова до Києва, хоча "Лівша" був нетранспортабельний. Це була остання крапля для знесиленого воїна, який вже страждав від запалення черевини.

"Я прийшов до нього перед Різдвом"... - згадує Роман. - "Він лежав там, з розкритими кишками, але коли побачив мене, почав радіти, і навіть жартувати. Я дивися на нього, і не міг повірити у таку нелюдську силу духу - попри пекельний біль та муки, він сміявся та розповідав, що хоче перевезти до АТО реанімаційний комплекс, у якому лежав... Дев'ятого числа він помер. Ніби не хотів псувати близьким різдвяні свята..."

Так закінчив свій шлях ще один український лицар - душа 34-го батальйону. Своєю смертю Андрій довів, що мужність веде нас на небеса, а Бог забирає до себе найкращих.

Читайте також: "Небесний взвод" 34-го батальйону. Бути воїном – значить жити вічно

Закінчити цю статтю присвячену нашому "Лівші" хочеться щирим побажанням:
Хай діти наші будуть такими, як він.

Опубліковано в Новини Кіровоградщини

Товариші загиблого Героя АТО, військовослужбовця Кіровоградського 3-го окремого полку спеціального призначення, Олексія Волохова присвятили йому пісню та змонтували на неї кліп.

 

Відео було опубліковано акаунтом Леонид Панасевич на сервісі youtube 6 січня.

Старший солдат Волохов Олексій Олегович - військовослужбовець Кіровоградського гарнізону, старший розвідник 3-го окремого полку спеціального призначення. Загинув 24 червня близько 17-ї години під Слов'янськом в районі гори Карачун — перебував у збитому військовому гелікоптері Мі-8, котрий повертався з блокпоста із фахівцями, встановлюючими апаратуру задля організації моніторингу простору й фіксації фактів порушення перемир'я в зоні проведення антитерористичної операції.

Читайте також: Відлуння війни. Кілька тисяч кіровоградців прийшли попрощатись з Героями (ФОТО)

5 липня у Кіровограді відбулася громадська панахида-прощання з Олексієм Волоховим та Олександром Кондаковим. Похований на Далекосхідному кладовищі.

Читайте також: В Кіровограді родина загиблого спецпризначенця за держвиплати облаштувала дитячий майданчик (ВІДЕО)

19 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Опубліковано в Новини Кіровоградщини

34-ий батальйон “Батьківщина”, сформований як батальйон територіальної оборони Кіровоградської області та нещодавно приєднаний до 57-ої механізованої бригади Збройних Сил України, оприлюднив прізвища бійців свого Небесного взводу, пише сайт Руху опору.

За цими даними, з початку бойових дій на сході України батальйон втратив десятьох своїх бійців – Віктора Бойка, Романа Майстерюка, Фаріда Ібрагімова, Григорія Терехова, Віталія Петровича, Володимира Безверхнього, Сергія Хрипунова, Миколу Томака, Сергія Горобця, Андрія Пучечка.

Проте, самі бійці батальйону, що зараз знаходяться у відпустці, уточнюють інформацію, і говорять про ще трьох - Ярослава Гайду, Романа Крадожона та Андрія Соколенка.

“Ці люди бились за вас під Горлівкою, горіли у машинах під Дзержинськом та штурмували Карлівку. Разом звільняли українські міста та села, щоб ви могли прокидатись від співу пташок, а не від вибухів снарядів. Тепер вони мертві. Наші побратими поряд зі своїми пращурами та Богом. А ми з вами на землі. Давайте зробимо так, щоб їм не соромно було дивитись на нас. Давайте нагадаємо собі, що ми не маємо права програвати війну, коли на кону стоїть наша Батьківщина. Нехай кожний, хто читає це звернення, просто тихо посидить хвилинку біля монітора. А потім встане і почне з новими силами боротись за нашу спільну справу. Словом та ділом. Без жодного позіхання та жалоби. Адже ми не маємо права бути слабкими. Бути воїном – значить жити вічно”, – йдеться у зверненні бійців 34-го батальйону.

 

Нагадаємо, 34-ий батальйон тероборони був сформований в Кіровограді на початку літа, і прийняв присягу 8 червня. Після цього бійців відправили в зону АТО в район Горлівки, де воїни мужньо тримали підходи до міста і брали участь у звільненні Дзержинська. За час виконання бойового завдання в зоні АТО батальйон втратив 12 бійців, 63 було поранено.

Читайте також: Кіровоградський 34-ий мотопіхотний батальйон повернувся додому після п'ятимісячного перебування в зоні АТО (ФОТО, ВІДЕО)

Основна маса бійців батальйону 29 грудня повернулась додому на відпустку. Кіровоградці зустріли хлопців, як Героїв.

Опубліковано в Новини Кіровоградщини

Сьогодні ввечері, після декількох відтермінувань часу прибуття, в Кіровоград таки повернулись бійці 34-го мотопіхотного батальйону. Понад сотня військовиків, що виконували бойове завдання в зоні АТО з середини червня під'їхали до КПП 50-го окремого навчального загону спеціальної підготовки, що по вул. Дворцовій, 2 на своїй техніці, де їх вже чекали близько двох сотень родичів, друзів та небайдужих містян з державною символікою, жовто-блакитними кульками та квітами.

 

Зустрічаючі скандували біцям 34-го батальйону "Герої!!!", а родичі кидалися обіймати рідних прямо в салони автівок.

Заїхавши на територію частини, бійці вийшли на КПП для шикування, де їх привітали голова Кіровоградської ОДА С. Кузьменко та голова обласної ради О. Чорноіваненко. Після привітань від очільників області хлопці нарешті змогли потрапити в обійми своїх рідних та друзів.

Проте, не вся колона військових змогла дістатися до міста. Частина бійців через негоду залишилась біля Дніпропетровська, а частина, неподалік Олександрії. За наявною нам інформацією, до одних вже їде машина з Кіровограда, а решта перечекають негоду.

34-ий батальйон тероборони був сформований в Кіровограді на початку літа, і прийняв присягу 8 червня. Після цього бійців відправили в зону АТО в район Горлівки, де воїни мужньо тримали підходи до міста і брали участь у звільненні Дзержинська. За час виконання бойового завдання в зоні АТО батальйон втратив 12 бійців, 63 було поранено.

Опубліковано в Новини Кіровоградщини

Кіровоградський 34-ий батальйон тероборони, який згодом став мотопіхотним, повертається сьогодні додому в повному складі. Бійці прибудуть в місто приблизно о 13.00 на територію 50-го окремого навчального загону спеціальної підготовки, біля Ковалівського парку, що за адресою вул. Дворцова, 2.
За інформацією волонтерів "Української варти", що опікуються 34-им батальйоном, колона вже поблизу Олександрії.


Нагадаємо, 34-ий батальйон тероборони був сформований в Кіровограді на початку літа, і прийняв присягу 8 червня. Після цього бійців відправили в зону АТО в район Горлівки, де воїни мужньо тримали підходи до міста і брали участь у звільненні Дзержинська.

Опубліковано в Новини Кіровоградщини

Сьогодні в стінах Кіровоградської міськради відбулася зустріч в.о. мера Івана Марковського та голови ОДА Сергія Кузьменка з сім'ями загиблих учасників АТО.
Чиновники привітали сім'ї героїв-кіровоградців з прийдешнім Новим роком, і вручили подарунки.

Очільник облдержадміністрації вручив ордери та ключі від квартир чотирьом вдовам Героїв, а саме, Тетяні Коваленко, Шершень Антоніні, Катерині Гаркавенко та Тетяні Сабаді.

"Немає сьогодні подарунка, який би Вас втішив, немає ніяких виплат, які б зарадили Вашому горю", - сказав очільник ОДА, звертаючись до родичів загиблих. - "Але сьогодні держава повинна і зобов'язана тримати слово та виконувати зобов'язання перед своїми Героями".

Секретар мміськради, в.о. мера міста Іван Марковський, в свою чергу, вручив сім'ям пакунки з солодкими подарунками до Нового року, а також проїздні квитки, щоб родичі Героїв мали змогу безкоштовно пересуватись в громадському транспорті.

"Перед Вами двері міськради завжди відкриті", - запевнив Іван Марковський. - "Не потрібно записуватись на прийоми, і все таке. В будь-який час, ми чекаємо на Вас з будь-якою проблемою чи проханням".

Опубліковано в Новини Кіровоградщини

Про це під час апаратної наради повідомив голова Кіровоградської ОДА.
Так горе спіткало родину жителя Олександрійського району Олександра Лукаїна. Минулого тижня також з'явилась звістка про загибель смолінця Віталія Лашкула. А Гайда Ярослав з Гайворона, який проходив лікування після отриманих поранень помер на лікарняному ліжку.

Опубліковано в Новини Кіровоградщини

Така інформація з'явилась на сайті Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Своє життя в боротьбі з проросійськими бойовиками під час антитерористичної операції віддав військовослужбовець військової частини – польова пошта В4533 старший солдат інженерно-саперної роти ЛАШКУЛ Віталій Леонідович.

Редакція сайту "Перевесло" висловлює щире співчуття рідним та близьким покійного. Вічна слава Герою! 

Опубліковано в Новини Кіровоградщини
Сторінка 1 з 2

Додаткова інформація