Редакторів пережовують, випльовують, споліскують і використовують по-новій

  • Друк
  • Email

Дивні речі кояться у газеті «Кіровоградська правда». Це патріарх місцевого медіа простору. У той час, коли безліч видань стрімко виткнулися з нього, як проліски навесні , і так же швидкоплинно й відцвіли, «КП» безперервно зеленіє ось уже 96-й рік .Це вже, власне,є бренд,вірність якому частина читачів зберігає не стільки за зміст матеріалів, скільки за історичною інерцією. Правда,газета неухильно зменшує тираж, як і всі інші видання(телебачення та Інтернет перехоплюють увагу публіки), часто міняє офіси( очевидно, коли не вистачає грошей на орендну плату) і в останні роки регулярно змінює редакторів.


Тривалий час газету редагував Володимир Бєлінський,що беззмінно працював у редакції з 70-х років минулого століття. Потім він перейшов у газету «Народне слово» і дуже скоро хутко зник. Як ніби на пенсію пішов,а,може, «пішли», бо за віком тоді йому було ще рано. Потім «КП» певний час керувала Олена Данилишин,що працювала на телебаченні та редакціях різних газет(всюди недовго),а також була редактором кіровоградської газети «Политиканъ»- понти та розміри у видання були неабиякі,а вік короткий,що дорівнював тривалості однієї з виборчих компаній.


Не засиділася Олена Данилишин і в редакторському кріслі «Кіровоградської правди». На її місце прийшов Сергій Каракулін,що працював при помаранчевій обласній владі і не був журналістом. Коли оранжевих змінили синьо-білі,він і опинився в «КП»,яку пов’язували з екс-губернатором часів президента Віктора Ющенка Едуардом Зейналовим.Всі ці роки штат газети складався ледве з десятка людей, а журналістських багнетів три-чотири та ще кілька позаштатних авторів,що писали в газету статті по старій пам’яті. При Каракуліну тижневик відзначався певним демократизмом та опозиційністю,а в в 2012 році редактор знову «оновився»- звідкись вдруге виринув Володимир Бєлінський!


Оскільки це сталося незадовго до виборів у Верховну раду, то політично і соціально освічена громадськість подумала,що газету підім’яла під себе влада. Очевидно, так і було,бо «Кіровоградська правда» одразу ж почала робити енергійні реверанси у бік площі Кірова. Втім, це, так само як істеричне іміджмейкерство та піаринг влади іншими підконтрольними виданнями і державним телебаченням,дало ефект прямо протилежний бажанням обласного керівництва. Його «проект» Олександр Шаталов,на просування якого у Верховну раду було вкинуто мільйони, ні на копійку не відбив асигнувань та невмілих старань купленої медійної команди і ганебно пролетів мимо депутатства.


Невдовзі по тому якось у редакцію «Кіровоградської правди» зайшла Олена Данилишин і буденним тоном оголосила Володимиру Бєлінському, що він уже не редактор, тепер газетою керуватиме вона. Її повторне сходження на трон сталося,певно, не з добра. Олена Данилишин працювала помічником Олександра Шаталова,а коли бос виїхав з Кіровограда(утік?вигнали?) і не взяв її з собою,то чиновники з площі Кірова Олену Данилишин або працевлаштували таким чином,щоб зберегти свою людину до кращих часів, або просто зіпхнули з рук як зайвий тягар. До честі закулісних господарів «Кіровоградської правди» (формально її засновником є нікому не відоме ТОВ «Кіровоградпресгрупа»), у процесі відтинань газетної


голови та пришивання нової вони не відрубували редакційному тілу рук та ніг. Тобто журналістів не чіпали, на відміну від того ж державного телебачення, звідки по пришестю на пост голови облдержадміністрації Сергія Ларіна виштурхали всіх професіоналів включно з фаховим керівництвом і набрали слухняних учорашніх школярів, на тлі яких малоосвічені нові шефи з незнанням української мови могли б почуватися академіками.


Журналістам же «Кіровоградської правди» як людям підневільним доводиться виконувати роль трави,що лягає у той бік, куди її нагинає вітер. Втім,наразі в редакції ніби як штиль,тому що редактор Олена Данилишин там практично не з’являється! Дипломатично це називається «працює в телефонному режимі».Газету підписує анонімна редакційна рада!Що б то означало? Може, для Олени Данилишин заочне редакторство є лише оплаченим пересиджуванням на транзитному вокзалі і невдовзі в тижневику з’явиться новий реальний редактор? Або і хтось зі «старих».


Може , той же в усі часи обережний,консервативний і вірнопіданний Володимир Бєлінський відступив у тінь лише тимчасово, за попередньою джентльменською угодою?Не виключено,що охоче повернувся б назад і Сергій Каракулін.Тоді зміст газети , певно,відчутно змінився б. Адже зараз, подейкують , пан Каракулін під різними ніками на форумах поводиться вельми опозиційно.


Андрій Черський

Останнє редагування Субота, 16 березня 2013 13:28
Loading...

Прокоментувати:

Activate checkbox for comment *

2 коментарі

  • Коментувати Оксана Боровик П'ятниця, 22 березня 2013 12:05 Автор Оксана Боровик

    Цілком підтримую думку колективу "Кіровоградської правди". Для того, щоб звинувачувати когось у чомусь, почніть із себе. Про що може (здатен???) писати автор(ка?), якщо від його (її?) матеріалу, вибачте, тхне тенденційністю й упередженістю? А він поцікавився думкою самого колективу, де, бодай, один коментар від одного з редакторів? Про наявні порушення журналістської етики й стандартів узагалі мовчу...Допоки, ви, панове журналісти, писатимете так, регіональна журналістика лишатиметься містечковою і хуторянською.

  • Коментувати Колектив Кіровоградської правди Вівторок, 19 березня 2013 16:04 Автор Колектив Кіровоградської правди

    Обговорили усім колективом. Шукаємо автора. Пропонуємо цікаву співпрацю:)Навчимо орфографії, пунктуації, стилістиці, приймемо у школу "молодого" правдоруба, поділимося "травою" і навчимо стояти проти всіх вітрів!

Додаткова інформація