Війна як вона є на широкому екрані. Кіровоградцям презентували фільм "Добровольці божої чоти"(ФОТО, ВІДЕО)

  • Друк
  • Email

Вчора, 11 березня, в Кіровограді в кінотеатрі “Портал” презентували документальний фільм “Добровольці божої чоти”, присвячений війні на Сході, обороні ДонА і села Піски, добровольчому українському корпусу “Правий сектор”.
Єдиний показ фільму зібрав в нашому місті за малим неповну залу. Прийшли його подивитись громадські активісти, волонтери, інтелігенція, журналісти більшості регіональних видань.

 

Безпосередньо перед переглядом, коротке вступне слово сказав один з режисерів фільму — Леонід Кантер. Він розповів трохи про історію створення стрічки, а також про те, що хотіли сказати її творці своїм глядачам.
Зокрема він зауважив, що логіка побудови картини, добору матеріалу і музики спиралась на ідею показати свою розповідь в стилі народного героїчного епосу.
І це, на наш погляд, їм вдалось на відмінно.  За хронометражні 82 хвилини глядачі встигли поплакати, посміятись, задуматись і щось нове для себе зрозуміти. Але найголовніше, що стверджує цей фільм, це почуття гордості і поваги до новітніх лицарів. Героїв не треба жаліти, над ними не треба побиватися, ними треба пишатися, вони свідомо стали на захист своєї Вітчизни і боротись за неї для них найвища честь. Ця теза, до речі, в фільмі звучить рефреном кілька разів з уст різних персонажів. “Потрапити на передову- це винагорода для найвідважніших, найталановитіших” - говорить провідник “Правого сектору” Дмитро Ярош. І це радикально інше сприйняття світу ніж ми звикли.
На ідею творення героїчного епосу працює не лише картинка, але значною мірою і музика, яку використали автори у своєму фільмі. Заважкий як для мирного життя, але ідеальний для ілюстрації воєнної дійсності готичний рок культового гурту “Кому Вниз” довершує образ справжніх богів війни на передовій боротьби Добра зі Злом, Світла з Темрявою.

Найбільш вражаючими для людини, що живе мирним життям є кадри обстрілів, реальні, не постановочні і смертоносні, кадри з пораненими, кров'ю, що цибенить фонтаном і при цьому люди в кадрі не впадають в істерику, спокійно і впевнено роблять свою справу.
Часом дивує поведінка місцевого цивільного населення, вони живуть практично на лінії вогню, але здається сприймають це вже як данність. Не шукають способу втекти і врятуватись, а якось так смиренно приймають долю і сором'язливо виправдовуються, що мовляв нічого не вдієш.
Цікаво було спостерігати сцени побуту воїнів, тренувань, розмов і кумедних ситуацій, жартів — в ці моменти згадуєш, що вони таки звичайні люди із плоті і крові, а не сталеві кіборги-машини війни. І вони бояться, сумніваються, мають дуже прості мрії і бажання, але свідомо відкладають особисте набік, відчуваючи необхідність відстояти те, що важливіше навіть за життя.
Окреме враження — це робота змімальної групи, які слідували за своїми героями в найнебезпечніших ситуаціях. Ці безстрашні відчайдухи заслуговують на особливу повагу. Адже завдячуючи їх роботі, ми тепер маємо унікальні, безцінні задокументовані свідчення цієї дивної війни, свідчення навіть тих бійців, які вже загинули і не зможуть особисто розповідати цю історію, історію мужності, подвигу і перетворення звмчайної людини на Героя.


Фільм продовжує свою мандрівку Україною і світом. Режисери планують повозити його найважливішими кінофестивалями. В іноземному прокаті картина називатиметься “The Ukrainians”, і за задумом авторів, вона має познайомити світ з українцями, сильними незламними, готовими боротись за свою землю до останнього. 

 

Останнє редагування Середа, 11 березня 2015 12:05
Loading...

Прокоментувати:

Activate checkbox for comment *

Додаткова інформація