Олександр Хара

експерт фонду "Майдан закордонних справ"

спеціально для "УНІАН"


Якщо мислити категоріями мирного часу, то чимало наших громадян постраждає від введення Україною візового режиму з Російською Федерацією. Багатьом це створить незручності, тому що українці до Росії доволі часто їздять — у когось там родичі, у когось робота або житло. Тож для мирного часу запровадження візового режиму було б невдалим кроком.

Але зараз триває збройна агресія Росії проти України. За таких обставин комфорт наших громадян є другорядним. Найголовніше — це національна безпека і безпека тих самих громадян, які не розуміють, що їдуть на територію країни, яка не поважає ні внутрішнє російське, ні міжнародне право, яка затримує українських громадян і влаштовує провокації. Варто згадати хоча б наших громадян у Криму або «терориста», напевно, такого ж небезпечного, як Усама бін Ладен, — директорку української бібліотеки в Москві. Саме в таких умовах ми живемо сьогодні.

Запровадження візового режиму з Росією, передусім, призведе до фінансових та організаційних проблем, які має наше Міністерство закордонних справ, СБУ та інші структури, які повинні забезпечити відповідну систему зв’язку, яка б дозволила відфільтровувати тих, хто потрібен нашій країні, і тих, хто є небажаним в Україні. Це потребує, зокрема, тренування консулів. Хоча МЗС у нас завжди в стані стресу: недофінансування, небагато вільних професійних дипломатів, яких можна, за потреби, одразу десь розмістити, плюс - необхідність збільшення кількості наших дипломатів у представництвах України в Російській Федерації (це і посольство в Москві, і консульські відділи, і генеральне консульство). Тож, звичайно, після запровадження візового режиму, протягом перших місяців  це стане великим навантаженням, створить незручності і конфліктні ситуації. І, я думаю, що російські спецслужби будуть намагатися спровокувати ще більшу напругу.

Якщо візовий режим буде введений Україною, росіяни, скоріше за все, введуть його також і зі свого боку. Втім, спочатку вони подивляться, які наслідки це матиме

Крім того, це рішення викличе незадоволення наших громадян, які не розуміють, що йде війна і що нема чого вештатися до країни-агресора. Якщо ми подивимося на недавнє опитування громадської думки, то США і Україна лідирують серед тих, кого росіяни вважають ворогами. А в Україні при цьому — пацифізм, ми дуже розслаблені. Тому, після запровадження візового режиму, виникне напруження, причому, здебільшого, з української сторони, оскільки багато українців їдуть у Росію працювати або до родичів. Звичайно, ці люди будуть незадоволені українською владою, а росіяни це будуть використовувати проти нас.

Це проблема нашої влади — вона не мобілізує наше суспільство, не пояснює, що відбувається, тому в Україні і досі Росію вважають «братньою», «дружньою» і т.д., думаючи, що є лише певне непорозуміння між політиками. І саме цю тезу російські спецслужби активно закидають у наші ЗМІ та голови українців. Мовляв, «якби не Порошенко, то все було б гаразд», при цьому про Крим якось забули, а от «Донбасу потрібна певна автономія, і це нормально, бо в Україні триває процес децентралізації»…

Запровадження візового режиму з Росією, передусім, призведе до фінансових та організаційних проблем

Ще з часів радянських дипломатичних представництв у посольствах, генеральних консульствах, представництвах при міжнародних організаціях, здебільшого, сидять люди у піджаках, але вони, в часи своєї молодості, носили погони. Тобто це  розвідники й ті, хто займається підривною діяльністю. Після запровадження візового режиму у них не буде більше шансів та можливостей вільно працювати в Україні.

Тож є певні технологічні і логістичні нюанси із запровадженням візового режиму з Росією. І є вплив на суспільство, який російська пропагандистська машина буде використовувати і проти нас: вона буде показувати, що нинішня українська влада не відповідає інтересам нашого суспільства, оскільки «українці хочуть любити росіян і їздити до Росії», а влада лише нагнітає ситуацію, і якщо змінити цю владу, то одразу буде мир, Радянський Союз, чи СНД — кому що подобається.

Якщо візовий режим буде введений Україною, росіяни, скоріше за все, введуть його також і зі свого боку. Втім, спочатку вони подивляться, які наслідки це матиме. Нагадаю, коли турки збили російський літак, росіяни відреагували, а потім все відіграли назад, бо побачили, що вигідніше поводитися інакше. Або інша ситуація, коли Обама вислав російських шпигунів зі Штатів, росіяни не відреагували, хоча у розвідувальній спільноті та дипломатів заведено - якщо висилають п’ять твоїх дипломатів, ти маєш право видворити п’ятьох дипломатів або шпигунів тієї країни, яка це зробила першою. Москва цього не зробила, сподіваючись, що з Трампом можна буде домовитися.

Але чи є адекватним рішенням введення візового режиму Україною з Росією? Думаю, що не зовсім. Адекватним був би ще більш жорсткий режим, на кшталт того, що ми маємо з окупованими територіями Донбасу – спеціальний пропуск, який видає СБУ. Тобто, такий пропуск треба було б отримувати тим, хто їде у Російську Федерацію, або хто приїжджає з РФ в Україну. Такий жорсткий пропускний режим, потрібний для того, щоб убезпечити наших громадян від російської репресивної машини, а також, щоб не запускати в Україну небезпечних осіб, які займаються підривною діяльністю, був би адекватним.

 

Опубліковано в Політика

Ефективний опір агресії з боку зовнішнього ворога вимагає певних послідовних, логічних й узгоджених дій. Існує багатовіковий досвід такого опору. З огляду на це дії українського керівництва в 2014-16 роках часто-густо виглядають щонайменше дивно.

Влада виправдовує всі недоладності гібридністю цієї війни. Але практично всі війни тією чи іншою мірою несуть в собі елементи гібридності. І тут немає нічого нового. Ще військові теоретики Древнього Китаю докладно описувати складові гібридної війни. Інша річ, що завданням усіх тих складових є максимальне послаблення супротивника, позбавлення його шансів на перемогу, коли до справи стануть головні сили, щоб здобути вирішальну перевагу і закінчити все на свою користь. Ніяка гібридність не скасовує класичні норми бойового протистояння, а вони вимагають максимально утруднювати кожен крок ворога, шкодити йому де тільки можна і формувати для нього найбільш несприятливі умови.

А в цьому контексті українська верхівка незрідка діє навпаки. Чи можна під час війни підживлювати економіку і фінансові можливості агресора? Вожді з вулиці Банкової в Києві розуміють, що не можна, коли вимагають від Заходу санкцій проти Росії. Але геть не розуміють, коли йдеться про їхні власні бізнес-інтереси. Буквально днями поблизу свого будинку бачив три трейлери, навантажені легковиками «Лада», виробленими в Росії. Їх привезли на продаж в Україну. На реакцію обурення мій студент сказав: «Але ж українці їх купують. Нехай би не купували». Це правильно з точки зору вільної конкуренції. Але яка може бути вільна конкуренція з агресором? Продовжуючи торгівлю з ворогом, Україна сама фінансує війну проти себе.

До цієї ж низки явищ належить і безвізовий режим під час війни, підтримання з ворогом дипломатичних відносин і відкритий з ним кордон. Останнім часом хоча б почалася дискусія в парламенті й суспільстві з цього приводу. А вона б мала закінчитися два роки тому рішучими діями.

Логіка бізнесова і державницька

Колишній народний депутат Єгор Фірсов справедливо зазначив, що історія не знає прецедентів, коли б держави, що воюють між собою, підтримували дипломатичні відносини. Тепер уже є декілька пропозицій у Верховній Раді щодо розриву дипломатичних відносин із Росією. До речі, в цій справі Росія цілком може випередити Україну, бо й сам Путін, і його міністр закордонних справ Лавров уже робили заяви з цього приводу. Зберігаючи дипломатичні відносини, Україна зберігає ілюзію не стільки у себе, скільки у своїх західних партнерів якоїсь «нормальності» взаємин двох країн. А якщо так, то з військовою допомогою Україні, з тиском на агресора можна не поспішати… Що власне тепер і відбувається.

Народний депутат Ганна Гопко, голова комітету з зовнішньої політики Верховної Ради, рішуче виступила проти розриву. Мотивування було дуже цікавим і засвідчило, що «товариш не розуміє». Виявляється, що того не можна робити, бо то великі витрати на організацію консульської служби… Нічого, що голову відтяли, а от що на ній таке чудове русяве волосся загинуло, то справді шкода. Зізнаюся, що пані Гопко з її специфічною логікою і уявленням про пріоритети держави мене вже давно лякає. А скільки буде коштувати порятунок української нації і держави, може, задорого? То тоді й не треба рятувати?

У вищих колах України дефіцит державницького мислення і надлишок особисто-бізнесового. Проте у «не вищих», на жаль, також. Політолог Олеся Яхно виступила проти розриву через те, що «ми з того нічого не матимемо», себто нічого не заробимо ані фінансово, ані політично.

Що важливіше, збереження самого існування держави чи якась економія бюджету, і де буде бюджет України, якщо не буде України? Носії бізнесової логіки мовчать. Народний депутат від БПП Олег Барна мотивував необхідність відносин із Росією інтересами трудових мігрантів. Що роблять люди Західної України (звідки сам пан Барна) під час агресії проти України на теренах агресора? І це в той час, коли уряд Польщі офіційно заявляє про наявність 2-х мільйонів незаповнених робочих вакансій і висловлює надію на приплив трудових мігрантів з України… А що стосується антиукраїнської істерії в нинішній Польщі, то не думаю, щоб вона там була більша, ніж у Росії.

За все в цьому світі доводиться платити, в тому числі за незалежність своєї країни. І якщо нація не готова до жертв, вона готова до капітуляції. Проте там жертв буде набагато більше, і то на декілька поколінь… І то будуть жертви примусові, а не добровільно-свідомі.

Важкі але необхідні кроки

Сьогодні Україна з її відкритими кордонами є прохідним двором для будь-яких навал. Шпигуни, провокатори, бойовики, контрабандисти, ісламісти, наркоділери можуть в будь-який момент перетнути те, що не охороняється. Мати відкритий кордон під час війни означає постійно ризикувати. У воєнний час усі країни, що хочуть вижити й перемогти, максимально закриваються та ізолюються від супротивника, не дозволяючи йому проникати на свою територію. В цьому сенсі розрив дипломатичних відносин з тим, хто воює проти тебе, і закриття з ним кордону є абсолютно нормальним необхідним кроком. По іншому не можна. Міркування в «бізнесючому» стилі – «вигідно-невигідно» тут неприпустимі.

Нині українські «москвофіли» лякають поверненням в Україну вітчизняних «гастарбайтерів», які, мовляв, зметуть владу в Києві, що не зможе їм забезпечити засобів для існування. По-перше, Росія повільно але неухильно (з часом процес прискориться) позбавляється від «гастарбайтерів», і не тільки українських, але й узбецьких, таджицьких, киргизьких і так далі. Незабаром їх там не залишиться. По-друге, важка економічна ситуація робить Росію небажаною країною для іноземних працівників. По-третє, чи повинна Україна жертвувати своїм існуванням в ім’я інтересів певної кількості заробітчан?

Як стверджує французьке прислів’я, «на війні як на війні», і саме цій логіці мають підкоритися в Україні всі для того, щоб вона, Україна, була. І якщо вона буде, то всі проблеми рано чи пізно можна буде розв’язати. А от якщо її не буде, якщо всю її зроблять великим «Лугандоном», керованим із Кремля, тоді історія для українців закінчиться на невизначений період. Разом, до речі, з можливістю вигідно працювати на себе, а не на окупанта.

Ігор Лосєв – кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології НаУКМА

http://www.radiosvoboda.org/a/28041350.html

 

 

Опубліковано в Політика

Це не більше, ніж бюрократична перепона на шляху людського обміну між державами. Він не дає нічого в плані безпеки. Заявив голова правління фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко у коментарі для Новое Время

Ідея з запровадженням візового режиму з РФ — це ще одне красномовне свідчення непослідовності, безсистемності української влади, відсутності у неї реалістичного бачення ситуації та плану руху вперед.

Візовий режим — це не більше, ніж бюрократична перепона на шляху людського обміну між державами.

Він не дає нічого в плані безпеки. Так, можливо, українські спецслужби отримуватимуть інформацію про наміри росіян відвідати Україну на кілька днів раніше. Але, по-перше, в умовах війни треба уміти працювати в реальному часі (без додаткового часу на виконання "домашнього завдання"), а, по-друге, цей позитив цілком нівелюється тим, що російські спецслужби (у яких і так все непогано з організацією провокацій проти громадян України) також отримуватимуть більше часу на підготовку різного роду капостей українцям.

Візовий режим не створює для нас жодних переваг і ні від чого не захищає.

Якщо у нас війна з РФ (про що любить повторювати українська влада, не роблячи нічого для правового оформлення цієї позиції, перетворюючись таким чином на скопище демагогів. Бо реальною владу роблять справи, а не заяви і виступи з трибун), то цьому стану "відносин" повною мірою відповідає лише розірвання дипломатичних відносин і закриті кордони.

се інше — це замилювання очей українцям.

Найкраще, що може зробити українська влада, дбаючи про потреби, права, життя українців — це заборонити їм поїздки через лінію фронту у воюючу з нами Росію. І детально пояснити усі причини цього рішення.

Усе інше — візовий режим, консули, які захищають права, — це від лукавого.

Опубліковано в Політика
Українському суспільству підкинули свіжу ідею: ввести візовий режим з РФ. Питання спричинило масу суперечок у соцмережах та поза ними

Питання введення віз для громадян РФ цього разу виникло після затримання в РФ журналіста Романа Сущенка, якого ФСБ звинувачує в шпигунстві. Одним з перших тему підкинув спікер парламенту Андрій Парубій. На його думку, окрім введення віз, потрібно також ввести нові санкції.

"Ми повинні давати жорстку і швидку реакцію на подібні дії, які відбуваються в Російській Федерації проти українських журналістів", — вважає голова Верховної Ради.

Він нагадав, що на початку 2016 року вніс до Верховної Ради проект постанови про звернення до Кабінету міністрів щодо припинення дії угоди між урядом України та урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації.

Ще 30 березня парламентський комітет закордонних справ підтримав доцільність ухвалення постанови і рекомендував Верховній Раді ухвалити її в сесійній залі.

Згодом Парубій зазначив, що після консультацій з лідерами фракцій з'ясувалося, що в Раді знайдеться більшість за скасування безвізу з Росією. Цілком можливо, голосування відбудеться у найближчий четвер.

Що думають прості українці

Суспільні настрої для введення візового режиму з РФ не дуже сприятливі. Опитування Центру Разумкова засвідчило, що кількість українців, які підтримують введення віз для росіян значно скоротилася за півтора року.

Порівняно з березнем 2015-го частка прихильників запровадження візового режиму з Росією скоротилася з 46,7% до 29,0%. Частка супротивників — зросла з 40,6% до 52,1%.

Також більше половини (55%) громадян України виступають проти розриву дипломатичних відносин України з Росією. Підтримують цю ідею 24,8% опитаних.

Власне, з питанням віз, як і з питанням розірвання дипломатичних стосунків, українська влада запізнилася. Робити це треба було тоді, коли була підтримка населення.

Які думки в народних депутатів

Висловитись щодо введення візового режиму встигло дуже багато народних депутатів. Давили переважно на емоції. Хтось говорив, що давно пора ввести візи для громадян країни, яка веде проти нас неоголошену війну, інші додавали — треба ще й дипломатичні стосунки розірвати. Це, звісно, якщо не брати до уваги думки таких, як опоблоківці.

"Запровадження візового режиму з РФ буде вигідним для України, бо ми маємо захистити свою безпеку і своїх громадян. "Самопоміч" вважає, що запровадження візового режиму — малесенька частина кроку, який треба зробити Україні. Нам треба визнати Росію окупантом, а не просто запроваджувати візовий режим... Вишенька на торті — запровадження візового режиму", — сказала віце-спікер парламенту, один з лідерів фракції "Самопомочі" Оксана Сироїд.

"Це (поїздки в Росію, — ред.) зрештою небезпечно для українських громадян, тому що вас просто можуть схопити за український паспорт на вулиці і кинути в "Лефортово", як це сталося з українським журналістом. Це (запровадження віз, - ред.) цілком адекватний захід на зараз. І я думаю, що вже цього тижня він буде в парламенті", — заявила народний депутат від "Народного фронту" Вікторія Сюмар.

Народний депутат від "Батьківщини" Іван Крулько пообіцяв, що йогополітична сила підтримає постанову про звернення до Кабміну щодо запровадження візового режиму з Росією. Але він також зауважив, що МЗС, згідно з висновком комітету у закордонних справах, не підтримує ідею введення візового режиму.

У Фракції Блоку Петра Порошенка зауважують, що рішення має бути виваженим і продуманим.

"Нам треба буде провести консультації, зокрема з паном Клімкіним (міністром закордонних справ, - авт.), тому що всі наші зусилля зі збереження миру можуть бути перекреслені якимись не до кінця продуманими діями", — сказав заступник голови фракції БПП Сергій Березенко.

Так само за обережний підхід висловився і заступник міністра з питань окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука.

"Вважаю це питання містить дві складові: політичну і емоційну. Щодо емоційної складової — особисто я вже 25 років виступаю ЗА введення візового режиму з "стратегічним партнером". Щодо політичної складової, варто вислухати думку МЗС. Адже переважна більшість як громадян, так і політиків не є фахівцями в цих питаннях і можуть навіть не здогадуватись про можливі наслідки", - написав заступник міністра на своїй сторінці в Facebook.

Проблема заробітчан

Введення візового режиму може спричинити соціально-політичну кризу через заробітчан, які перебувають в РФ, попереджає директор Центру суспільних відносин Євген Магда. Він нагадав, що за різними оцінками, таких людей у Росії — близько 4 мільйонів.

Ці люди живуть в російському інформаційному середовищі. Якщо РФ почне їх позбавляти роботи та депортувати партіями в Україну, провівши попередньо відповідну ідеологічну накачку, матимемо проблеми.

Дійсно, за інформацією прикордонників, у 2015 році до РФ виїхало 4,1 млн. От лишень, чи всі вони заробітчани?

Нардеп від БПП Іван Вінник вважає, що ні. "Що таке 4 мільйони відвідувань Росії? Це, переважно, прикордонний рух, люди відвідують Бєлгород, Брянськ, Ростов, ми розуміємо, що це глибинка, там ніякої роботи немає, це відвідування родичів", — наголосив нардеп.

Кримський аспект

Введення візового режиму може зробити неможливими поїздки на материк українців, які мешкають в Криму.

"Громадянам України, які знаходяться на території окупованого Криму, потрібно буде оформлювати російські паспорти, щоб отримати візу", —зазначив громадський активіст та звільнений політв'язень Кремля Геннадій Афанасьєв.

Він зауважив, що тим людям, які захочуть в'їхати на територію Криму доведеться оформляти візу, щоб не порушувати закони України. "Це буде означати визнання Криму частиною РФ. Тому наша держава та ці люди на це не підуть", — зазначив Афанасьєв.

Він зазначив, що вводити візи треба після того, як Україна зможе забезпечити робочими місцями людей, які працюють на території РФ та вирішити, як діяти адвокатам, які захищають людей на окупованих територіях.

Доволі обережно до питання підходить і голова кримськотатарського Меджлісу Рефат Чубаров.

"Я більш схиляюся до того, що треба вводити візовий режим. Але ще раз треба дуже прорахувати всі наслідки для наших громадян, які живуть на окупованих територіях. Це головне. По-друге, після впровадження візового режиму нам треба йти далі — зробити жорсткішими наші вимоги не лише до Росії, а й до наших партнерів", — сказав Чубаров.

Застереження МЗС

У березні в Міністерства закордонних справ був цілий список зауваженьщодо скасування угоди про взаємні безвізові поїздки росіян та українців. У середу, 5 жовтня, голова МЗС Павло Клімкін підтвердив, що позиція міністерства не змінилася — він закликав почекати.

"Росія намагатиметься максимально ускладнити процедуру отримання віз, можливо, замість цього пропонуючи якісь форми громадянства. Тому всі ці ризики повинні бути чітко нами вивчені, і на підставі цього ми будемо, відповідно, приймати рішення. Саме це і є ключовим елементом нашої позиції", — сказав Клімкін.

Він також зазначив, що МЗС готове до введення візового режиму, але треба усвідомлювати, що російські спецслужби будуть дуже швидко пристосовуватись до нього. "Нам потрібно робити не політичні жести, а реально боротися з Росією як агресором", — зазначив міністр.

У застереженнях МЗС, висловлених навесні, йшлося, зокрема, про можливість зростання соціального напруження через ускладнення поїздок до РФ, особливо для громадян похилого віку та дітей та зростання активної пропагандистської компанії РФ.

Також в МЗС зазначили, що введення віз суттєво не вплине на посилення національної безпеки та стабілізацію ситуації на Сході України з огляду на наявність неконтрольованих ділянок державного кордону України.

А ще введення візової системи вимагає великих грошових витрат.

У МЗС застерігали, що знадобиться збільшити штат закордонних дипломатичних установ України в РФ, підвищити фінансування та матеріально-технічне забезпечення для опрацювання значної кількості візових клопотань громадян РФ. А бажаючих буде багато, і навряд чи це все шпигуни. За 2015 рік, наприклад, до України заїхало 1,3 млн громадян РФ).

Також знадобляться кошти та засоби на оформлення закордонних паспортів українцям, які зараз перебувають на території РФ без них.

На думку дипломата та екс-заступника міністра закордонних справ Андрія Веселовського, вартість встановлення візової системи може сягнути сотень мільйонів доларів. І це при тому, що гарантій нев'їзду шпигунів та провокаторів жодної, адже ніхто їх не засилатиме зі справжніми документами.

Перевірити, чи є людина небажана можна й без візового режиму, під час паспортного контролю на кордоні. Ця інформація давно оцифрована — так само поліція перевіряє власника авто, чи притягався він раніше до відповідальності, чи не вкрадена машина тощо. А от на міжнародній арені така позиція виглядатиме неконструктивно і призведе до політичних втрат.

Втім голова фракції "Народний Фронт" Максим Бурбак не згоден. Він вважає, що введення візового режиму стане ще одним фільтром для того, щоб російська агентура не могла вільно пересуватись через кордон.

Віддалення від радянського минулого

Та попри всі застереження, важко зрозуміти, нащо їздити в Росію, яка веде проти нас війну і нариватися на ризик бути перетвореним на шпигуна, як це сталося з Романом Сущенко.

На думку журналіста, головного редактора сайту "Главком" Віктора Шлінчака візовий режим віддалить Україну ще на один крок від радянського минулого.

"Коли Європейський Союз прийме рішення про безвізовий режим з Україною, то відповідно, рано чи пізно постане питання питання про введення візового режиму з РФ. Адже, це буде питанням захисту європейців", - зауважив він.

Отже питання віз загалом може бути підтримане. Якщо не прямо зараз, то після мінімізації усіх ризиків. Та бажано, аби питання не забалакали та сховали в довгий ящик, де воно припадатиме нафталіном. Війна мала б нас уже навчити — Росія в своєму ставленні до України не зміниться і нам з цим жити.

 

http://espreso.tv/article/2016/10/05/vizovyy_rezhym_z_rosiyeyu_vvodyty_chy_ni

 

Опубліковано в Політика

Додаткова інформація